Більші запаси продуктів харчування зручно зберігати в спеціальних приміщеннях - комор або льохах. Розміри їх бувають різними. Комори можуть перебувати усередині приміщень або зовні.
Сухі продукти зберігають у коморах з підлогами, піднятими над рівнем землі не менш чому на 50 див. Краще, якщо висота підлог над рівнем землі перевищує зазначену. Комору необхідно влаштувати з вентиляцією, що забезпечує приплив свіжого повітря, що сприяє тривалому збереженню продуктів. Стіни, стеля, підлога повинні бути без щілин, однак саме в них рекомендується влаштувати вентиляційні отвори, що закриваються частою сіткою, що й щільно закриваються дверками. По стінах таких комор улаштовують полки або ларияящики, у яких зберігають продукти
Комора, а також територія навколо неї повинні бути чистими. Щоб у коморі не завелися комірні шкідники, її необхідно один-два рази в рік промивати дезінфікуючим розчином і провітрювати. Не всі продукти можна зберігати в таких коморах. Наприклад, для картоплі, квашеної капусти, солінь, маринадів доводиться влаштовувати льох, а для швидкопсувних продуктів - льодовик
Льоху й льодовики необхідно будувати тільки на піднесених місцях. У низинах їх робити не рекомендується, тому що там найчастіше близько розташовані ґрунтові води
Льоху й льодовики можуть бути квадратними, прямокутними або інший форми. Висота їх повинна бути не менш 2 м. Стіни льохів і льодовиків будують із різних матеріалів, але переважніше такі міцні, як камінь, цегла, бетон. Дерев'яні стіни в льохах і льодовиках служать недовго. До того ж вони швидко заражаються деревними грибами. Суперечки цих грибів можуть переноситися ногами, руками, а також посудом, боротьба ж із грибами - руйнівниками деревини дуже важка й тривала. Тому льох або льодовик найкраще будувати з матеріалів, службовців багато десятиліть без якого б то ні було ремонту
Застосовувані дерев'яні перекриття часто не витримують тривалих термінів служби і їх доводиться міняти. У зв'язку із цим перекриття найкраще робити бетонним або залізобетонним, застосовуючи плити або монолітний бетон
Для кладки стін застосовують бутовий камінь, цегла гарної якості, краще залізняк, бетонні камені або влаштовують опалубку й заливають її бетоном. Якщо в бетон вставити арматури, то вийде залізобетон, більш міцний, чому бетон. Цемент для розчинів і бетону краще застосовувати марки 200 або 300. Усі бетони й розчини зі змістом цементу повинні бути використані протягом однієї години після готування
Для кам'яної або цегельної кладки найкраще використовувати цементні розчини міцністю не нижче 5 Мпа (50 кгс/див2). Для готування такого розчину можна застосовувати цемент різних марок. Наприклад, при використанні цементу марки 200 на 1 ч. цементу ( за обсягом) беруть 3,5 ч. піску; при використанні цементу марки 300 на 1 ч. цементу - 5 ч. піску
Розчин необхідно готовити, строго дотримуючи технології. Для цього пісок спершу просівають через сито із гніздами не більш 5x5 мм, відміряють потрібна кількість піску й цементу й усе перемішують. Пісок і цемент насипають шарами, тому що в такому виді їх легше перемішувати. Після перемішування суміш випливає ще раз просіяти через сито. Від цього вона стає зовсім однорідною. Потім цю суміш заливають водою, щоб одержати розчин потрібної консистенції
Якщо пісок зовсім сухий, то суміш можна приготувати для двох-трьох годин роботи, якщо мокрий - тільки для роботи на одну година. Якщо ж суміш готують на сирому піску й у великій кількості, то цемент, перебуваючи в суміші тривалий час, втрачає свої в'язкі властивості й міцність
Залежно від стану ґрунту товщина стінок льоху може становити половину цегли, тобто 12,5 див, але краще її виконати товщиною в цеглу. Стіни з каменю не повинні перевищувати 25-30 див. Бетонні стіни можуть бути товщиною від 10 див і більше. Якщо роблять залізобетонні стіни, то в'яжуть арматурну сітку із гніздами 10x10 див. Арматури беруть товщиною від 5 до 7 мм. Сітка повинна перебувати в середині товщі бетону
Для готування 1 м3 бетону потрібно в середньому цементу 300 кг, піску - від 0,37 до 0,5 м3, гравію або щебенів - від 0,88 до 0,9 м3. Густота бетону залежить від кількості води, що вливається. Щоб одержати гарний склад бетону, потрібно правильно підібрати великий заповнювач (гравій або щебені). Розглянемо добір заповнювачів з найбільшою фракцією зерна 20 мм.
Спершу гравій або щебені просівають через сито з отворами 20x20 мм. Те, що пройшло через це сито, просівають удруге через сито із гніздами 10x10 мм. Залишок називається першою фракцією з розміром зерен від 11 до 20 мм. Потім те, що пройшло через сито 10x10 мм, просівають через сито із гніздами 5x5 мм: це друга фракція з розміром зерен від 6 до 10 мм. Нарешті, те, що пройшло через сито із гніздами 5x5 мм, просівають через сито із гніздами 3x3 мм і одержують третю фракцію із зернами від 4 до 5 мм, тобто залишок на цьому ситі. Суміш для бетону можна приготувати із щебенів трьох фракцій: першої - 60%, другий - 30-35% і третьої - 10-15% або із двох його фракцій: першої - 30-35%, другий - 60-40%.
Пісок спершу просівають через сито із гніздами 2,5x2,5 мм. Те, що пройшло через нього, просівають через сито із гніздами 1,2x1,2 мм. Залишок на цьому ситі є першою фракцією піску. Пісок, який пройшов через це сито, просівають через сито із гніздами 0,3x0,3 мм. Залишок називається другою фракцією. Для готування суміші беруть 20-50% піску першої фракції, 80-50% - другий
Добір заповнювачів зазначеного складу й кількості дає можливість одержати щільний, міцний бетон з найменшою потребою вцементе.
Для готування бетону попередньо всі великі заповнювачі рекомендується перемішати між собою до повної однорідності. Окремо перемішують між собою дрібні заповнювачі, тобто цемент із піском, а потім суміш великих і дрібних заповнювачів перемішують разом до повної однорідності
читати далі > >
|