Про будівництво й ремонт - головна сторінка  Про будівництво й ремонт - головна сторінка  Про будівництво й ремонт - головна сторінка  Про будівництво й ремонт - головна сторінка

Водяне опалення

Загальні відомості Останнім часом у сільських населених пунктах замість печей улаштовують водяне опалення за допомогою генератора теплоти (казана невеликого розміру) і приладів опалення (радіаторів).

Паливом для казанів служить кам'яне вугілля, дрова, різного роду брикети, природний газ, гас, солярове масло і т. д.

Казани найчастіше встановлюють у кухнях, але іноді будують спеціальне неспаленне приміщення поруч із будинком і роблять у нього вхід з кухні. Усі зовнішні трубопроводи, що йдуть від домовик котельні, повинні бути добре ізольовані, для того щоб запобігти втратам теплоти й замерзання труб. Їх можна обернути повстю в кілька шарів, потім замазати гіпсом (щоб там не завелася в літню пору моль) і обернути толем або руберойдом. Можна також використовувати покрівельну сталь, щоб попередити вплив на них атмосферних опадів

Установивши казан, від нього відводять труби до нагрівальних приладіварадіаторам або регістрам. Регістри заміняють собою радіатори; зварюють їх з декількох труб потрібного діаметра. Угорі генератора ставлять розширювальну судина

Нагріта вода з казана по одним трубам направляється в нагрівальні прилади, які віддають теплоту опалювальним приміщенням; по інших трубах охолоджена вода вертається назад у генератор теплоти

На розширювальній судині слід зміцнити покажчик рівня води. Нижче бака від головного стояка прокладають лінію гарячої води, а від неї - окремі труби до одному або двом приладам. Діаметр труби, що веде до одному приладу, - менше, до двом приладам - більше.

Від водопроводу до казана проводять лінію із запірним вентилем, необхідну для заповнення й поповнення системи водою. Для спуска води із системи також є патрубок з вентилем, який можна приєднати кканализации.

Відсутність водопроводу в будинку не заважає встаткуванню водяного опалення, оскільки наповнювати систему водою доводиться дуже рідко. Із цією метою можна використовувати ручний насос або цебро з водою, улаштувавши для цього в кришці розширника отвір, що закривається пробкою

Розширник найкраще ставити в опалювальнім приміщенні. Іноді його поміщають на горищі, але при цьому дуже добре утеплюють і обладнають циркуляційною лінією для запобігання замерзання води. Якщо розширник не утеплювати, то на покрівлі буде осідати волога, сприяючи її руйнуванню (іржавінню).

Прокладати гарячу й зворотну лінію рекомендується з ухилом в 3-5 мм на 1 м трубопроводу з напрямком убік руху води. Це забезпечує вільний вихід повітря через переливну трубу, що йде від розширника, а також спуск води через патрубок, розташований у нижній крапці системи

Від казана до приладів вода рухається за рахунок різної щільності води: більш легкої гарячої й більш важкої охолодженої. Тому казан у системах квартирного опалення рекомендується розташовувати по можливості нижче нагрівальних приладів. Це підвищує циркуляційний тиск у системі, дозволяє вибрати труби з меншою площею розтину

Якщо неможливо поставити казан нижче нагрівальних приладів, то його розташовують на одному рівні з ними або ледве вище. При цьому вода буде циркулювати в опалювальній системі винятково за рахунок свого охолодження в трубопроводах і нагрівальних приладах. Чим більше охолодження води, тем сильніше її циркуляція, і навпаки.

Труби состемы повинні бути відкритими. Ізолюють лише головний стояк, що йде від казана, причому тільки в межах приміщення, у якім розташований казан. Роблять це для того, щоб у приміщенні не було дуже пекуче.

Системи опалення Найпоширенішим є двотрубне водяне опалення із прокладкою гарячої розводящої лінії під стелею приміщення й зворотної лінії в підлоги, під нагрівальними приладами (мал. 204, а).

Схеми квартирного водяного опалення: а - із прокладкою гарячою ліній під стелею, а зворотної лінії в підлоги, б - із прокладкою гарячої й зворотної ліній під стелею, в - із прокладкою гарячої й зворотної ліній над приладами,: 1 - раковина. 2 - переливна повітряна лінія від розширника, 3 - розширювальна судина, 4 - гаряча розводяща лінія, 5 - головний стояк, 6 - генератор теплоти (казан), 7 - водопровід для наповнення й підживлення системи водою, 8 - спуск води із системи, 9 - зворотна лінія, 10 - нагрівальні прилади, 11 - підлога, 12 - повітряна петля, 13 - патрубок з вентилем для спуска води із системи Від казана нагору йде головний стояк, на якім розташовують розширювальний судин (бак), розрахований для зливу води, що збільшується в обсязі при нагріванні. Залежно від обсягу приміщення загальна місткість бака коливається від 20 до 45 л, а корисна - від рівня підключення гарячої магістралі до судини до рівня переливний (повітряної) труби. Форма бака може бути різної. Виготовляють його з листовий 3о міліметрової сталі й відрізка труби великого діаметра. Усередині й зовні його офарблюють олійною фарбою, зверху закривають кришкою. До бака підключають переливну трубу або повітряну лінію без вентиля. Це необхідно для того, щоб вода, що розширюється при нагріванні, не виливалася на підлогу, а направлялася вканализацию.

Крім цього варіанта можливий друг, що допускає прокладку зворотного трубопроводу поруч із гаряч, що йдуть під стелею приміщення (мал. 204, б). При цьому гаряча вода з казана надходить у нагрівальні прилади. Тут вона прохолоджується й по зворотній лінії під стелею попадає в нагрівальний казан. Для того щоб повітря виходило зі зворотної лінії, останню з'єднують у верхній крапці петлею, вигнутої із труби, з повітряним простором розширника

До недоліку такої системи можна віднести наявність у ній декількох циркуляційних кілець, через які вода у зворотному стояку іноді остигає й циркуляція припиняється

Більш досконала, хоча й більш складна схема опалення наведена на мал. 204, в. Особливість схеми полягає в тому, що охолоджена вода направляється не відразу нагору й у казан, а вниз, де змішується з водою, що надходить від розширника, і потім уже по загальному трубопроводу направляється вкотел.

У цій системі холодна вода, що надходить від нагрівальних приладів, установлених удалині від казана, змішується з тепл, що надходить від більш близьких до казана приладів, не у верхніх, а в нижніх трубах. У результаті зниження температури води у зворотній лінії сприяє її прискореному руху, тобто поліпшенню циркуляції

Під час монтажу системи опалення перед кожним нагрівальним приладом від основної гарячої лінії ставлять вентиль, яким регулюють кількість води, що подаємося в прилади. При цьому температура в кімнатах підвищується або знижується

Опалення може монтувати сам забудовник, якщо він знаком із санітарно-технічними роботами, або слюсарасантехник. Під час роботи на різьблення намотують льон, змочений у масляному сурику. Спочатку різьблення змазують суриком, потім на неї намотують льон і ще раз промащують суриком. Система повинна бути змонтована так, щоб під час опалювального періоду не було протеков. Гаряча вода інтенсивніше проникає в усі нещільності в порівнянні схолодной.